Змінемо абетку – модернізуємо й ментальність

На минулому тижні в Глазго розпочався двотижневий саміт з кліматичних проблем. Представники більш ніж ста країн зібралися розбиратися, а що робити з вкладом людства у глобальне потепління і брали на себе певні зобов’язання – хто на що був здатний. Всі багато говорили, але результати, у підсумку, мізерні.

Про що, взагалі, йдеться? Яка, так би мовити, головна проблема з всім цим «рухом за збереження клімату як він є»?

Проблема в тому, що цей рух – консервативний, тобто такий, який намагається зберегти наявну ситуацію та нас в ній. Всі просто хочуть, щоб клімат залишився таким, яким він й був досі.

Але є маленька деталь: клімат мінявся завжди. Стабільного клімату як такого не існувало. З людьми, без людей – клімат мінявся завжди. Запропонувати стримати зміни клімату – це все одне, що боротися проти дрейфу континентів. Слухайте, це ж реальна проблема! Вони розходяться! Ми маємо все далі і далі літати, щоб дістатися Америки. Давайте повернемо Пангею, всі будемо разом, поїзд Київ – Нью-Йорк…

До чого це ми? Будь-який консервативний рух в ситуації, коли все міняється у будь-якому випадку, є програшом. Температура на Землі підвищується? – Готуємо нові сорти сільськогосподарських рослин, вигадуємо нові кондиціонери, будуємо дамби чи щось більш хитре від повеней та підняття рівня океану. Це є розумна відповідь, тобто відповідь Людини Розумної. Наші предки пережили льодовий період не тому, що боролися зі льодами, які насувались з півночі, а тому, що винайшли, як контролювати вогонь та шити одежу.

Модернізація – гідна відповідь. Ретроградство – неефективна відповідь.

Цей принцип ми розповсюджуємо і на ситуацію з впровадженням української латинки. В нас є ворог, Російська імперія та кремлівські покидьки. Ми можемо скільки завгодно говорити, що кирилична абетка – наша, українська… звісно, наша, українська, бо нею користуються Жадан, а раніше користувався Фішбейн, а раніше – Гончар, а раніше – Винниченко, а раніше – Франко та, нарешті, Шевченко з Котляревським. Та всі інші. Але від того кирилична абетка не стає неросійською. Якби ви знали, як горять пукани в російських нацистів, коли вони чують про те, що може постати латинська абетка для української мови! І правильно горять. Бо вся кремлівсько-совєтська ідея – ретроградна. Вона анти-модерна. Кирилицею вони опутують нас і тягнуть у своє болото, щоб загинути разом.

Ми не хочемо загинути. Тим більше – не хочемо загинути разом з Росією. Тому наш шанс – це модернізація. Ми хочемо щастя нашим дітям? – Переходимо на латинку, ближче до цивілізованих слов’янських народів і, головне, далі від Кремля.

Так, модернізація потребує значних зусиль. Легко не буде. Але тільки так, ставши сучасною державою, створивши модерну політичну націю з українською мовою на базі латинського алфавіту, ми заявимо, перш за все самі собі, що ми готові до серйозних змін.

Абетку змінити легко. Ментальність змінити важче. Набагато важче. Але, модернізуючи запис мови, ми зміщуємо в правильному напрямку мислення нації. І знову увійти в європейську цивілізацію, до якої ми колись частково належали, стане значно простіше.

Не треба боротись зі змінами. Їх треба очолювати. Їми треба керувати.

Це ми про реакцію на кліматичні зміни.

Це ми про українську латинку.

За дорученням правління GO Ukraїns’ka latynka
Borys Šavlov