Чи обрали б ми сьогодні кирилицю як українську абетку?

На початку листопада 2023 року ми запитали учасників нашої невеличкої (трохи більше 1000 фоловерів) фейсбук-групи Ukraїns`ka latynka щодо того, чи варто зараз поновлювати публічні дискусії щодо впровадження в Україні латинської абетки для української мови. Результати ви бачите на скрині, тобто 92% обрали варіанти, що це на часі.

І це не дивно. Тому що війна, яка триває вже десять років, з яких майже два – в найгарячишій фазі, спонукає до роздумів про те, як ми в цьому довготривалому, світоглядному конфлікті будемо жити далі. І для нас абсолютно зрозуміло, що ми матимемо справу чи з самою російською імперією, чи з її залишками сотні найближчих років (див. статтю Геть від абетки імперії – Ukraїns’ka Latynka). До того ж, і наші вороги, які, як ми вже напевно знаємо, залишаться поряд з нами так само майже назавжди, будуть використовувати «загальнослав’янську» кириличну абетку для посилення та виправдання свого впливу на нашу країну (про це ми писали в статті Латинка як наш шанс вижити – Ukraїns’ka Latynka).

То тепер всім, здається, має бути зрозумілим, що методи припинення впливу росіян на Україну мають бути й наджорсткими. До таких методів, якщо дивитись на масштаб впливу, належить і впровадження латинки. Воно вплине, без перебільшення, на всіх українців. Але знаєте? В нас зараз немає вибору. Залишити кирилицю в якості абетки для української мови це все одно що залишити в наших містах російські пам’ятники. Ще рік тому в суспільстві була думка, що пам’ятникам Пушкіну є місце в нашій країні, бо ну що такого? Пушкін, поет. Але ні, вже зараз ми зносимо ці пам’ятники… але чому? Тому, що ми не хочемо підкреслювати жодного зв’язку СУЧАСНОГО українського суспільства з імперським минулим. Ми змінюємося, і, як наглошує весь час один з засновників ГО Українська Латинка Олег Ростовцев, ми маємо відповідати на питання такого типу таким чином: а чи поставили б ми зараз пам’ятник Пушкіну в наших містах? Відповідь очевидна – ні. То тоді його треба й зносити.

А якби ми обирали зараз абетку для нашої мови – чи обрали б ми кириличну абетку? Сьогодні, у 2023 році? Відповідь так само очевидна: ні, в жодному разі.

Так давайте оберемо сьогодні для нашої мови абетку, яка не несе на собі імперський російський тягар. Таку, за допомогою якої наш одвічний ворог не міг би наносити нам удар за ударом…

Це має бути латинська абетка для української мови.

P.S. І знаєте що? Часто ми чули з боку критиків української абетки дуже «вумне» зауваження: а чому тоді не арабську абетку? а чому не івритську? а чому не ієрогліфи? Я не сміюся над такими зауваженнями, бо згоден, що всі ці абетки були б кращими для української мови. Рівно з однієї причини: тоді наші головні вороги взагалі б не могли нічого ані написати українскою, ані прочитати нею написане. І наші діти вже не знаходились б під впливом російської пропаганди такою простою російською мовою, з такими ж самими літерами. Просто все це було б аж занадто важким, і не виправдовувало б такі радикальні реформи. Латинка – це м’яка сила, саме те, що зараз треба для української мови. Для українців. Для України.

Borys Šavlov